Текст песни Микола Воловик і Люцина Хворост - Розмова
Просмотров: 29
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Микола Воловик і Люцина Хворост - Розмова, а также перевод песни и видео или клип.
Що я на це сказати мушу?
Що усмішка, як на біду,
вже розтопила змерзлу душу?
Що півгодини цих мені
вже півжиття не вистачало?
На тлі байдужості й брехні
мов пісня бесіда звучала!..
Що спільна мова – то є дар,
який єднає і лікує?
...А ми вже стомлені від свар,
і нам усім давно бракує
порозуміння і тепла,
а, може, й трішечки любові...
А в нас – проблеми і діла,
та ще й біда напоготові...
(І де береться, навісна?
На скроні тіпнеться прожилка...)
– Ідіть.
...Буяє вже весна...
Я не така вже й сильна жінка... - How not required - can I go?
What I have to say this?
That smile, how to trouble
already melted the frozen soul?
With half an hour of me
There are half a lifetime is not enough?
Amid indifference and lies
conversation sounded like a song! ..
What common language - that is a gift,
which unites and heals?
... And we are tired of scolding,
and we all long missing
understanding and warmth,
and, perhaps, a little love ...
And we - the problems and works
even the trouble ready ...
(And where taken, mad
At the temple tipnetsya nerve ...)
- Go.
... Are replete with spring ...
I'm not such a strong woman ...
Контакты