Текст песни Оксана Забужко - Попелюшка
Просмотров: 42
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Оксана Забужко - Попелюшка, а также перевод песни и видео или клип.
І тільки в роті присмак гіркоти…
Самітнице, трагічне оленятко,
ну що із того, що зуміла ти
з трьох шитих сріблом шкур щасливо облиняти —
як з линовища, вислизнуть з шовків,
нагрітих пахом орхідей і поту
по тому вальсі, де — усі замки
здавалися розбиті! — що, як потім
ти знов сидиш, посиніла на буз
у студіні нетопленої кухні,
а на підлозі репнутий гарбуз
жолобиться, як пика, сном запухла?..
А може, то був сон — той цілий бал, той пал
світел! суфітів! залів чорнозівих,
що ніс тебе крізь них музичний вал,
в повітрі набираючи курсивом
твій кожен рух, що мов питав: для ко-
го, ах, кому всі мої вроки?..
Скипав la court, як в рондлі молоко, —
і сліпнув принц, спинившись за три кроки!
Сидиш? Сиди. Заструпіле пальто
накинь на плечі — в пудрі, як в азбесті…
В цій кухні не впізна тебе ніхто —
ні принц, ні двір, ні мачуха, ні сестри.
Ось зараз мачушин фланелевий халат
постане в скошенім дверми прозорі —
й твоя сльоза, прохлипнута невлад,
нічого в світі цім не опрозорить…
Ти будеш їм шкромадить начиння,
золити їх білизну пранцювату,
із поверха на поверх, як чумна,
гасать з перинами — ну вопшем, працювати:
їх наволоки, вогкі од зітхань,
на вітрі розчепіриш простопадло —
в бганках і брижах, в пасоці кохань
рентґенознімки ночі — простирадла…
І це — твій світ.
…І тільки на очах
тремка пліва — тайне знаття засвідчить:
десь там, в палаці, згублений личак
стає щосмерк криштальним черевичком.
Зліта, як вдих, підйом, тонить каблук струна,
ряхтять ламкі світла, покресані на грані, —
і з глибу кришталю, як з річкового дна,
струмить твій силует в вечірньому убранні…
Як телевізор, Господи прости!
Вся королівська рать спішить на цю лятерну —
і подивля взувачки мудрий стиль,
оздоблення і вирібку майстерну.
В музей личак! Під скло! Відкритий доступ — від
сімнадцяти нуль-нуль (коктейль) по північ.
Встановлено ціну — коли хто хоче слід
відзняти в гіпсі, і вітрини непробивні,
й сигналізацію. До закриття за п’ять
хвилин — поспішно гонять екскурсантів,
і навздогін ляскочуть-реготять
підземні сонмища під перебив курантів…
Лиш ти ні пари не пророниш з губ,
мов їх мороз навіки забужавив.
Газетний репортаж про принців шлюб
з принцесою сусідньої держави
вжиєш на пасмуги — поклеїти вікно
проти зими. Тобі, либонь, не банно.
Бо в принципі — хіба не все одно,
хто то була ота музейна панна?..
І хеппі-енд, і сажа, і кагла,
і витяжка пічна, і леп придворних звичок…
Простіть мені. Робила — що могла.
Один був гріх — згубила черевичок.
1989 CINDERELLA
And only in the mouth smell of bitterness ...
Samotnitsa, tragic deer,
Well, what could you do
from three sewn silver skins happily lace up -
as from the lineup, slip out of silk,
hot groin orchids and sweat
by that waltz, where - all the locks
seemed to be broken! - what, how and then
You are sitting again, got blue on the bush
in the studio of an unheated kitchen,
and on the floor a pumpkin pumped up
jerk like a peak, sleep swollen? ..
Or maybe that was a dream - that's a whole ball, that fell
shone! Sufis! chernozovyh halls
who carried you through a musical shaft,
in the air typing in italics
your every move that you are asking: for
oh ah, who are all my mothers? ..
Having laughed at the court, like a rondel milk, -
and blinded the prince, having stopped in three steps!
Are you sitting Sit up The coat is over
put on your shoulder - in powder, as in asbestos ...
In this kitchen no one knows you -
neither a prince nor a court, nor a stepmother, nor sister.
Here's the Macushush flannel dressing gown
will appear in the beveled door transparent -
and your tears, the unconscious
nothing in the world does not overshoot them ...
You will tease them with utensils
to soak their linen linen,
from floor to floor, like plague
quench with featherbeds - well, let's go, work:
their pillowcases, damp with sighs
in the wind you will uncover the commonplace -
in gaganka and ripples, in a passion of love
x-ray photos of the night - sheets ...
And this is your world.
... And only in the eyes
Treble Flax - The Mystery Of Testimony:
somewhere in the palace, ruined lychee
becomes a dimming crystalline shoe.
Take off, breathe, lift, tone the heel string,
rack up broken lights, shattered on the edge, -
and from the depth of crystal, as from the river bottom,
spill your silhouette in the evening dress ...
Like a TV, Lord pardon!
The whole royal army rushes on this laurent -
and watched a wise stylus,
decoration and craftsmanship.
The museum is a lychee! Under the glass! Open access - from
seventeen zero-zero (cocktail) to the north.
The price is set - if anyone wants to follow
captured in plaster, and showcases non-defeating
and signaling. Before closing for five
minutes - hurrying excursions
and whine-shouting-jerking
Underground sommishcha under interrupted chimes ...
Only you do not tear a pair of lips
as their frost forever fooled.
A news report about princes marriage
with the princess of the neighboring state
use the band - grab the window
against the winter. To you, sir, not bunny.
Because in principle - is it not all the same,
who was that museum mama? ..
And heppi-end, and soot, and coughing
and an oven hood, and a plow of court habits ...
Forgive me. She did what she could.
One was a sin - ruined a shoe.
1989
Контакты