Текст песни Олександр Олесь - Лебідь
Просмотров: 35
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Олександр Олесь - Лебідь, а также перевод песни и видео или клип.
На болоті спала зграя лебедина.
Вічна ніч чорніла, і стояв туман…
Спало все навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо сходив кров'ю своїх ран.
І співав він пісню, пісню лебедину,
Про озера сині, про красу степів,
Про велике сонце, про вітри і хмари,
І далеко нісся лебединий спів.
Кликав він проснутись, розгорнути крила,
Полетіти небом в золоті краї…
Тихо-мирно спала зграя лебедина,
І даремно лебідь звав, будив її.
І коли він вгледів, що брати не чують,
Що навік до себе прикував їх став, —
Закричав від муки, вдарився об камінь,
Зранив собі груди, крила поламав.
Чорна ніч чорніла, не світало вранці,
Ввечері далекий захід не палав…
Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь,
Тихо кров'ю сходив, тихо умирав.
Аж колись уранці зашуміли хвилі,
І громи заграли в сурми голосні,
Вирвалося сонце, осліпило очі,
Роздало навколо обрії ясні.
Стрепенулась зграя, закричала біла:
"Тут гниле повітря, тут вода гнила!..
А над нами сонце, небо, простір, воля!" —
І ганебно спати більше не змогла.
Зашуміла зграя піною на хвилях.
Зашуміла вітром… ще раз! І — прощай!..
І летіла легко, наче біла хмара,
І кричала з неба про щасливий край.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю,
То, здавивши рани, крила рознімав…
І в знесиллі бився… Зграє лебедина!
Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?
2.IV.1917 SWAN
Swan swam swam in swamp.
The eternal night was black and the fog stood ...
Everything was around, only a white swan
Quietly quietly went to the blood of his wounds.
And he sang a song, a swan song,
About the lakes blue, the beauty of the steppes,
About the great sun, about winds and clouds
And swan singing far away.
He cried to wake up, turn his wings,
Fly in the sky in the golden edges ...
Quietly peaceful swan swan slept
And in vain he called a swan, woke her.
And when he saw that they did not hear the brothers,
That the eternal lurked them became -
Shouted from the torment, hit the stone,
He smote his breasts, broke his wings.
Black night black, did not light up in the morning,
In the evening, the far west did not fade ...
Quiet flock slept, weeping softly swan
Quietly coming down the blood, quietly dying.
Once in the morning, the waves were shaking.
And the thunderbolts played on the trumpets
The sun broke out, eyes blinded,
Render around the horizon clear.
A flock strewed, white shouted:
& quot; Here is rotten air, here the water is rotten! ..
And above us is the sun, the sky, the space, the will! & Quot; -
And it was shameful to sleep anymore.
The gang swooped by foam on the waves.
Shook the wind ... again! And - goodbye! ..
And he flew easily, like a white cloud,
And shouting from the sky a happy land.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Quietly, the white swan came quietly with blood,
So, having wounded, he wrenched his wings ...
And he fought in despair ... Swan swoop!
Has anyone in the sky remembered the swan?
2.IV.1917
Контакты