Текст песни Реп - Роки Спливають 9 класів за плечима
Просмотров: 105
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Реп - Роки Спливають 9 класів за плечима, а также перевод песни и видео или клип.
Сьогодні випуск, в мами сльози під очима.
Прощальний вальс, всі потроху розійшлись.
Екзамен скоро, чи ми побачимось колись.
Саме ця думка не дає мені спокою.
Сьогодні тебе бачу. Сьогодні я з тобою.
Що чекати завтра цього ніхто не знає.
Пройдуть роки. Цей день ніхто вже не згадає.
А я пам’ятаю, як колись із пацанами футбол грали.
Часто вікна вибивали, але ми знали охорона нас не зловить.
Бо ми прудкі хлопці 93 школа.
Ще з дівчатами тусували на вечірках.
Запитай Оксана, Аня, Юля, Ірка.
Це було щось. Це було справді дуже класно.
Кінець року. Травень.
Як це усе не вчасно.
Коли ще менший був чомусь не розумів.
Час біжить швидко, ходити в школу не хотів.
Тепер знаю школа це мій другий дім.
Вчителі, батьки завдячую я їм усім.
Мене пробачте за те що часом був нахабний.
9 клас вчитись справді дуже скаладно.
Неслухав, приносив вам лише проблеми.
На уроках завжди говорив на непотрібні теми.
Школа навчила у всіх моментах сильним бути.
Невідступати ніколи! Пробиватись в люди.
Стати ким хочеш, там будь що буде!
Що було в цих стінах нам ніколи не забути.
Ще пам’ятаю ми любили прогуляти.
Дзвінки зі школи.
Говорив шановний тато: «Як оцінки??»
«Та нічого менш більш»
Він мене сварить а я на вулицю скоріш.
Найгірше що було це шкільні збори.
Мама після них у шоці в мене двійок море!
Не один такий! Таких як я багато!
Є що згадати хлопчики й дівчата.
Дуже часто з пацанами ми залітали.
Не раз не два батьків до школи викликали!
Везь час чули директора холодний бас:
«Все крапка я даю останній шанс!!»
Я не шкодую що час проводив саме так.
І що моментами іх в мене повний бак.
Підступна доля заведе будь куди,
Але ці рядки в моєму серці назавжди!
Роки спливають 9 класів за плечима
Сьогодні випуск, в мами сльози під очима.
Прощальний вальс, всі потроху розійшлись.
Екзамен скоро, чи ми побачимось колись.
Саме ця думка не дає мені спокою.
Сьогодні тебе бачу. Сьогодні я з тобою.
Що чекати завтра цього ніхто не знає.
Пройдуть роки. Цей день ніхто вже не згадає. Years float 9 years behind
Today the issue, my mother with tears in his eyes.
Farewell Waltz, all gradually went their separate ways.
Exam soon, if we ever see you.
It is this idea haunts me.
Today, you see. Today I am with you.
What to expect tomorrow, nobody knows.
It will take years. This day no one will remember.
I remember once played football with the guys.
Often knocked out windows, but we knew we did not catch protection.
For we Warblers 93 school boys.
More tusuvaly with girls at parties.
Ask Oksana, Anna, Julia, Ira.
It was something. It was really very cool.
The end of the year. May.
How it all wrong time.
If for some reason was even less understood.
Time flies quickly, going to school would not.
Now I know school is my second home.
Teachers, parents, I owe them everything.
I am sorry for what was sometimes impudent.
Grade 9 study really very skaladno.
Nesluhav, you only bring problems.
In class always said on unnecessary topics.
School taught at any time be strong.
Nevidstupaty ever! To break the people.
Become who you want, there come what may!
What was in these walls we will never forget.
I remember we liked absent.
Calls from school.
Said dear father, "How estimation ??"
"Nothing less is more"
He scolding me and I probably outside.
The worst was that this school fees.
My mother after they shocked me in twos sea!
Not this one! Like me a lot!
There is something to remember boys and girls.
Very often with the guys we flew.
Not once or twice caused parents to school!
Vez heard a cool bass Director:
"All point I give the last chance !!"
I do not regret the time spent that way.
And I ix moments full tank.
Insidious fate lead any where,
But these lines in my heart forever!
Years float 9 years behind
Today the issue, my mother with tears in his eyes.
Farewell Waltz, all gradually went their separate ways.
Exam soon, if we ever see you.
It is this idea haunts me.
Today, you see. Today I am with you.
What to expect tomorrow, nobody knows.
It will take years. This day no one will remember.
Контакты