Текст песни Танок на майдані Конго - Восени
Просмотров: 69
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Танок на майдані Конго - Восени, а также перевод песни и видео или клип.
Восени так солодко чіплятись за минуле
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже. З ними
те, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.
Тоді між хмарами у небі ще були сині плями. Так буває восени.
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Так, щоб без тями (мамо-мамо-мамо).
Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку. Звідти пустить кіноплівку -
чорно-білим по живому: на, пригадуй, як буває восени
В тумані вчора бачив вранці сірі башти
Знаєш, з них очима вікна. Іноді зненацька страшно
Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті
Їду ось тепер в плацкарті туди, де буду довго…
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.
ІІ
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали
Я питав - куди? Коли? Чі є на цьому дні корали?
Шось відповіло: нє-а. Шось посміхнулось криво
Я відчув, що все даремно, що все мимо. Пішла злива.
Как-как-кап-кап. Як сльози із очей Марусі
Мокрі люди в однині. Може, плачуть. Може, ні
Немов бабусі шорхають додому, як в ніч
зникають з неба плями сині. Знаєш, так буває...
Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як
у цирку люди. Йшли дощі, як під копірку. Та, як
зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало. Тим часом
десь у небі мої хмари плями сірі знов плясали в однині
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.
ІІІ
Далі все мовчало довго. Трохи змерз я. Був ранок сивий
Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що я питав так довго вчора… у мікрофона... AND
So sweet autumn cling to the past
Once arrived in breast those who have not. With them
what does not: sit, pobalakaly, cried.
Then the clouds in the sky has been blue spots. It happens in the fall.
Sometimes so sweet to beat on its own past.
So that unconscious (Mom-Mom-Mom).
You know, someone in my head cut hole. From there, let the film -
black and white on the living: for, remember, as happens in the fall
In the fog yesterday morning saw the gray tower
You know, the eyes are the window. Sometimes suddenly scared
It seems very important shos yesterday I lost in the excitement
Meals here are now in the reserved seat where I long ...
Now I know how it is in autumn
I asked. Maybe he heard, maybe not.
II
Autumn yellow everywhere. Blue spots poznykaly
I ask - where? When? Chi is on this day corals?
Shos responded: ne-a. Shos smiled crookedly
I felt that wasted all that is past. There was a downpour.
How-How-drip-drip. As the tears from his eyes Marousi
Wet people in the singular. Maybe cry. Maybe not
Like Grandma shorhayut home as night
disappear from the sky blue spots. You know, it happens ...
By doing somersaults, jumped down the leaves, as
the circus people. It rained like a blueprint. And how
Stars early in the morning, all yellowing, disappeared. Meanwhile
somewhere in my sky clouds gray spots again plyasaly singular
Now I know how it is in autumn
I asked. Maybe he heard, maybe not.
III
Then all was silent a long time. Slightly chilled me. There was a gray morning
And the new asphalt white (what do you do?) Went home
I did not understand and snow. Ruined what? Why? Why?
What I asked for so long ... yesterday in microphone ...
Контакты