Текст песни Тарас Шевченко - Сон4
Просмотров: 46
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Тарас Шевченко - Сон4, а также перевод песни и видео или клип.
Ніби без’язикі —
Анітелень. Цар цвенькає;
А диво-цариця,
Мов та чапля меж птахами,
Скаче, бадьориться.
Довгенько вдвох похожали,
Мов сичі надуті.
Та щось нишком розмовляли —
Здалека не чути —
О отечестві, здається,
Та нових петлицях,
Та о муштрах ще новіших!..
А потім цариця
Сіла мовчки на дзиґлику.
Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака;
Та меншого в пузо —
Аж загуло!.. А той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й давай місити
Недобитків православних,
А ті голосити;
Та верещать; та як ревнуть:
«Гуля наш батюшка, гуля!
Ура!.. ура!.. ура! а-а-а...»
Зареготався я, та й годі; /274/
А й мене давнули
Таки добре. Перед світом
Усе те заснуло,
Тіль[ки] де-де православні
По углах стогнали
Та, стогнучи, за батюшку
Господа благали.
Сміх і сльози! От пішов я
Город озирати.
Там ніч, як день. Дивлюся:
Палати, палати
Понад тихою рікою;
А берег ушитий
Увесь каменем. Дивуюсь,
Мов несамовитий!
Як-то воно зробилося
З калюжі такої
Таке диво?.. Отут крові
Пролито людської —
І без ножа. По тім боці
Твердиня й дзвіниця,
Мов та швайка загострена,
Аж чудно дивиться.
І дзиґарі теленькають.
От я повертаюсь —
Аж кінь летить, копитами
Скелю розбиває!
А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки. Якимсь листом
Голова повита.
Кінь басує — от-от річку,
От... от... перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доканала /275/
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися; а що взяли
На той світ з собою?
Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
Стою, замираю...
А тим часом тихо, тихо
Та сумно співає
Щось такеє невидиме:
«Із города із Глухова
Полки виступали
З заступами на лінію,
А мене послали
На столицю з козаками
Наказним гетьманом!
О Боже наш милосердий!
О царю поганий,
Царю проклятий, лукавий,
Аспиде неситий!
Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах. Царю! царю!
І Бог не розлучить
Нас з тобою. Кайданами
Скований зо мною
Навік-віки. Тяжко мені
Витать над Невою.
України далекої,
Може, вже немає.
Полетів би, подивився,
Так Бог не пускає.
Може, Москва випалила
І Дніпро спустила
В синє море, розкопала /276/
Високі могили —
Нашу славу. Боже милий,
Зжалься, Боже милий».
Та й замовкло; дивлюся я:
Біла хмара криє
Сіре небо. А в тій хмарі
Мов звір в гаї виє.
То не хмара — біла пташка
Хмарою спустилась
Над царем тим мусянджовим
І заголосила:
«І ми сковані з тобою,
Людоїде, змію!
На Страшному на судищі
Ми Бога закриєм
Од очей твоїх неситих.
Ти нас з України
Загнав, голих і голодних,
У сніг на чужину
Та й порізав; а з шкур наших
Собі багряницю
Пошив жилами твердими
І заклав столицю
And all the government stood up
As if tongueless -
Anitelen. The king chirps;
And the miracle queen,
Tongue and heron among the birds,
Jumps, cheers up.
For a long time the two looked like,
Tongues owls inflated.
And they said something secretly -
Not heard from afar -
About the fatherland, it seems
And new buttonholes,
But about even newer drills! ..
And then the queen
He sat silently on the ridge.
I look, the king approaches
To the oldest ... and at the peak
How to flood it! ..
The poor man licked;
And less in the belly -
It's loud! .. And he himself
An even smaller ace
Shoulder limits; the smaller one
A smaller small,
And that small, and smallness
Already on the doorstep
As rushes through the streets,
And let's knead
The shortcomings of the Orthodox,
And they cry;
She screams; and how jealous:
“Our father is walking, walking!
Hooray! .. hooray! .. hooray! a-a-a ... »
I laughed, never mind; / 274 /
And I was old
So good. Before the world
They all fell asleep,
Only in some places are Orthodox
They groaned in the corners
Yes, moaning, for the father
Gentlemen begged.
Laughter and tears! So I left
City to look around.
There night is like day. I look:
Chambers, chambers
Above a quiet river;
And the shore is sewn
All stone. I'm surprised
The language is crazy!
Somehow it happened
From such a puddle
Such a miracle? .. Here is the blood
Shed human -
And without a knife. On the other side
Fortress and bell tower,
Tongue and seamstress sharpened,
It looks wonderful.
And the calves are calving.
From I turn -
As soon as the horse flies, hooves
He breaks the rock!
And on the horse sits a slacker,
In the retinue - not retinue,
And without a hat. Some kind of letter
Head covered.
The horse is bassing - like a river,
From ... from ... jump over.
And he stretches out his hand,
As if the whole world wants
Pick up. Who is this?
So I read to myself,
What is nailed to the rock:
The first - the second
She taught such a miracle.
Now I know:
This is the first to crucify
Our Ukraine,
And the second reached / 275 /
The widow of an orphan.
Katie! katy! cannibals!
Both ate,
Stolen; and what they took
To that world with you?
It was very hard for me,
Yes, as if I were reading
History of Ukraine.
I stand, I freeze ...
And meanwhile quietly, quietly
And sadly sings
Something like this invisible:
"From the city of Glukhov
The regiments acted
With overlaps on the line,
And they sent me
To the capital with the Cossacks
Punished hetman!
Oh God our mercy!
O bad king,
The king is accursed, wicked,
Aspid carried!
What did you do with the Cossacks?
Swamps fell asleep
Noble bones;
Set the capital
On their corpses tortured!
And in a dark dungeon
Me, a free hetman,
Tortured by hunger
In chains. King! the king!
And God will not separate
Us with you. Shackles
Shackled with me
Forever and ever. It's hard for me
Soar over the Neva.
Ukraine is far away,
Maybe not anymore.
I would fly, look,
So God does not allow.
Maybe Moscow burned out
And the Dnieper descended
Into the blue sea, dug up / 276 /
High graves -
Our glory. Dear god
Sorry, dear God. "
And she fell silent; I look:
White cloud covers
Gray sky. And in that cloud
Like a beast in the grove howls.
It's not a cloud - a white bird
A cloud descended
Over the tsar that musyandzhov
And she shouted:
"And we are bound with you,
Cannibal, snake!
On the Terrible in court
We will close God
From the eyes of your bearers.
You are from Ukraine
He drove, naked and hungry,
In the snow abroad
Yes, and cut; and from our skins
My crimson
Tailoring with solid veins
And laid the capital
Контакты