Текст песни Втрачаю Контроль - Вагони
Просмотров: 29
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Втрачаю Контроль - Вагони, а также перевод песни и видео или клип.
У будні, у свято захмарений двір,
Життя – це наш потяг, людей забобони,
Що треба зійти – хотів, не хотів…
Ці станції з часом забруднені стали,
І човгання інших платформами днів,
І це відчуття – ніби нас обігнали,
Ті, хто на потяг учора лиш сів.
Годинника дзвони на нашім вокзалі,
Мене проводжають, лякають щодня,
Бо звуки тих дзвонів рахують недбало,
І з ними все швидше минає життя.
У цих ліхтарях я здаюся старішим,
Хоч бритва учора торкала мене,
Я дихаю так немов сорокарічний,
І вдома мене ніхто вже не жде.
По коліям - скрегіт, по рельсам – лиш плач,
І миті плацкарту зі мною вартують,
Попутчики зло так в подушки мовчать,
Мовчання як сила чомусь не гартує…
Цей поїзд зупинить лиш висадки час,
Коли пасажири похилять від втоми,
У гості тоді не приїду до Вас,
Замовкли вагони і старі перони…
Годинника дзвони на нашім вокзалі,
Мене проводжають, лякають щодня,
Бо звуки тих дзвонів рахують недбало,
І з ними все швидше минає життя. Surely the new cars, the same gray aprons,
On weekdays, the feast gloomy courtyard,
Life - it is our desire, people prejudices,
What should go down - would not want ...
These stations have become contaminated over time,
And shuffling other platforms days,
And this feeling - as if overtaken us,
Those who train only yesterday sat down.
Clock bells on our station,
My escort, afraid every day,
For the sounds of bells count carelessly,
And they were all quickly passing life.
These lamps I give up older,
Though razor yesterday Torcal me
I breathe so as forty,
And at home I have no one waiting.
On the road - gritting, on rails - only cry,
I reserved seat moments are worth to me,
Poputchyky evil as a cushion silent
Silence is not something like strength tempering ...
This train will stop only drop-off time
When passengers obliquely from fatigue,
The guests did not come to you,
Silent wagons and old aprons ...
Clock bells on our station,
My escort, afraid every day,
For the sounds of bells count carelessly,
And they were all quickly passing life.
Контакты